На запотілому вікні,
Як у дитинстві,
Я малюю...
І роздуми мої
У візерунках Осені
Всі вплетені...
Природа дихає, вібрує.
І вітер грає гарно так
На гілочках, як на струні.
Ти, Осень, розкажи мені:
Хоч подумки , хоч уві сні,
Чого так сильно я сумую..
22.10.23.
Время утекает,
Наступает вечер
Но грустить не стоит.
Осень нас полечит.
Вдаль уносит ветер
Листик пожелтевший.
И скрипят качели
В парке опустевшем.
Старенький трамвайчик
По разбитым рельсам
Стукает усердно
Словно ритм сердечный.
Мыслями мы в прошлом.
Телом в настоящем.
Будущее хрупко,
Нежно и изящно.
Словно паутинка
На окне открытом.
Не вступило в силу
Слишком все размыто...
19.09.23.
Днепр.
Я напишу собі листа,
Щоб пам'ятати кожну Мить,
Де ми були такі щасливі.
Де з парасолькою в руках
Йшли усміхаючись під
Зливой.
І кожен клаптик той землі
Ми відчували та любили
І Перше вересня в квітках,
І моря такі ніжні хвилі.
Я напишу собі листа,
Щоб пам'ятати близьких,
Рідних...
Наш світ, що ілюзорним
став..
Ми всі багато загубили.
